Наукова періодика України - НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Простий
пошук

Розширений
пошук

Покажчики

Професійний
пошук

Рубрикатор
НБУВ

Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски

Журнали та продовжувані видання

Автореферати дисертацій

Реферативна база даних

Наукова періодика України

Тематичний навігатор

Авторитетний файл імен осіб

	Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox"

Вид пошуку

Повнотекстовий пошук

Знайдено в інших БД:

Реферативна база даних (9)

Список видань за алфавітом назв:

A B C D E F G H I J L M N O P R S T U V W

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Авторський покажчик Покажчик назв публікацій

Пошуковий запит: (<.>A=Кувікова І$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 10 Представлено документи з 1 до 10
1.	Кувікова І. П. Рівень розчинного тромбомодуліну у хворих на антифосфоліпідний синдром: зв’язок з перебігом захворювання, дисфункцією ендотелію та атеросклерозом [Електронний ресурс] / І. П. Кувікова, С. В. Шевчук // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(2). - С. 350-363. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(2)__49 Мета роботи - проаналізувати зв'язок між рівнем розчинного тромбомодуліну (sCD141) та перебігом захворювання на антифосфоліпідний синдром (АФС), рівнями антифосфоліпідних антитіл та ураженням судин у пацієнтів з різними варіантами АФС. Як показали результати досліджень, вміст sCD141 в групі контролю становив <$E3,20~symbol С~0,18> нг/мл і у 81 % осіб був оптимальним. У хворих з АФС за середніми величинами рівень тромбомодуліну достовірно перевищував такий в контролі на 51,3 %. Виявилось, що серед пацієнтів з АФС лише у 39 % осіб вміст тромбомодуліну був нижчим 5 нг/мл, а у 46,3 % пацієнтів перевищував 5 нг/мл (порівняно з 5% в контролі). Серед хворих з ВАФС частка осіб з оптимальним рівнем тромбомодуліну була в 1,6 рази меншою, ніж серед хворих з ПАФС, а частка хворих з високим рівнем цього показника (вище 5 нг/мл) - в 1,7 рази більшою. За середніми величинами вміст тромбомодуліну у хворих з ВАФС був достовірно вищим на 26 %, ніж у хворих з ПАФС. Висновки: одержані дані свідчать, що надмірна концентрація розчинного тромбомодуліну не лише збільшує тромборезистентність судинної стінки, але також є циркулюючим маркером раннього атеросклерозу, оскільки тісно асоціюється з субклінічними проявами атеросклеротичного ураження судин. Рівень розчинного тромбомодуліну значно підвищується у хворих з активним запальним процесом у пацієнтів з антифосфосфоліпідними антитілами та наявністю АГ і практично не залежить від віку, статі, тривалості захворювання, тютюнопаління, ожиріння, порушень ліпідного обміну та гіподинамії. Попередній перегляд: Завантажити - 518.673 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
2.	Шевчук С. В. Гіпергомоцистеїнемія у пацієнтів із антифосфоліпідним синдромом. Зв’язок із перебігом захворювання та станом серцево-судинної системи [Електронний ресурс] / С. В. Шевчук, І. П. Кувікова // Український ревматологічний журнал. - 2014. - № 3. - С. 80-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urj_2014_3_15 Проаналізовано частоту гіпергомоцистеїнемії у пацієнтів із різними варіантами антифосфоліпідного синдрому (АФС). Виявлена значна поширеність гіпергомоцистеїнемії серед осіб з АФС та її тісний зв'язок із маркерами дисфункції ендотелію (ендотелін-1, тромбомодулін) і структурно-функціональним станом серця та судин. Встановлено, що рівень гомоцистеїну в сироватці крові пацієнтів із АФС асоціюється з генетичним дефектом, що пов'язаний із заміною цитозину на тимін у нуклеотиді 677 (<$E 677С~symbol О~T>), дефіцитом вітамінів B9 та B12, маркерами активності запального процессу (С-реактивний протеїн, інтерлейкін-6); меншою мірою - з високими титрами антитіл до кардіоліпіну та <$E beta sub 2>-глікопротеїну-1, наявністю артеріальної гіпертензії, тютюнопалінням та чоловічою статтю - і практично не залежить від порушень ліпідного обміну, ожиріння,віку і тривалості захворювання. Попередній перегляд: Завантажити - 237.083 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
3.	Шевчук С. В. Статус вітамінів В9 та В12 у пацієнтів із антифосфоліпідним синдромом, зв’язок із перебігом захворювання та ураженням серцево-судинної системи [Електронний ресурс] / С. В. Шевчук, І. П. Кувікова // Український ревматологічний журнал. - 2014. - № 4. - С. 60-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urj_2014_4_12 Встановлено, що забезпеченість пацієнтів із антифосфоліпідним синдромом (АФС) вітамінами В9 та В12 достовірно нижча, ніж у практично здорових осіб. Дефіцит або маргінальну забезпеченість вітамінами В9 і В12 реєструють у 13,5 та 18,9 % практично здорових осіб та у 35,4 та 41,6 % хворих на АФС, причому в останніх - у 22 % випадків наявна полівітамінна недостатність. Доведено, що рівень гомоцистеїну тісно пов'язаний зі статусом зазначених вітамінів. Так, серед хворих з оптимальною забезпеченістю вітамінами В9 та В12 гіпергомоцистеїнемію (ГГЦ) виявлено у 30,6 та 26,4 % осіб відповідно, а серед хворих із недостатністю за одним із цих вітамінів - у 63,6 та 75,8 % випадків. Окрім ГГЦ, статус вітамінів В9 та В12 асоціюється з рівнем С-реактивного протеїну та інтерлейкіну-6, меншою мірою з віком та вмістом ліпідів і не залежить від рівнів антифосфоліпідних антитіл. Також продемонстровано зв'язок дефіциту вітамінів В9 та В12 зі структурно-функціональними змінами в судинах, максимальні зміни в яких наявні у пацієнтів із комбінованою вітамінною недостатністю.Встановлено, що забезпеченість пацієнтів із антифосфоліпідним синдромом (АФС) вітамінами В9 та В12 достовірно нижча, ніж у практично здорових осіб. Дефіцит або маргінальну забезпеченість вітамінами В9 і В12 реєструють у 13,5 та 18,9 % практично здорових осіб та у 35,4 та 41,6 % хворих на АФС, причому в останніх - у 22 % випадків наявна полівітамінна недостатність. Доведено, що рівень гомоцистеїну тісно пов'язаний зі статусом зазначених вітамінів. Так, серед хворих з оптимальною забезпеченістю вітамінами В9 та В12 гіпергомоцистеїнемію (ГГЦ) виявлено у 30,6 та 26,4 % осіб відповідно, а серед хворих із недостатністю за одним із цих вітамінів - у 63,6 та 75,8 % випадків. Окрім ГГЦ, статус вітамінів В9 та В12 асоціюється з рівнем С-реактивного протеїну та інтерлейкіну-6, меншою мірою з віком та вмістом ліпідів і не залежить від рівнів антифосфоліпідних антитіл. Також продемонстровано зв'язок дефіциту вітамінів В9 та В12 зі структурно-функціональними змінами в судинах, максимальні зміни в яких наявні у пацієнтів із комбінованою вітамінною недостатністю. Попередній перегляд: Завантажити - 240.067 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
4.	Шевчук С. В. Поліморфізм гена 5,10-метилентетрагідрофолатредуктази С677Т у пацієнтів із антифосфоліпідним синдромом, зв’язок із гіпергомоцистеїнемією, вітамінною недостатністю та ураженням судин [Електронний ресурс] / С. В. Шевчук, І. П. Кувікова // Український ревматологічний журнал. - 2015. - № 3. - С. 67-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urj_2015_3_15 Мета роботи - вивчити поширеність мутації C677Т в гені 5,10-метилентетрагідрофолатредуктази (МТГФР) у пацієнтів із антифосфоліпідним синдромом (АФС) і оцінити її зв'язок із гіпергомоцистеїнемією (ГГЦ), вітамінною недостатністю та розвитком судинних уражень. Обстежено 82 хворих, серед яких 34 (41,6 % - із первинним (ПАФС) та 48 (58,4 %) - зі вторинним антифосфоліпідним синдромом (ВАФС). Контрольну групу становили 37 практично здорових осіб. У групі контро лю виявилося 10,8 % гомозиготних носіїв мінорного алеля (677-ТТ) МТГФР, 37,8% гетерозигот (677-СТ) та 51,4 % нормальних гомозигот (677-CC), а частота Т-алеля становила 29,7 %. Серед осіб з АФС частота нормальних гомозигот 677-СС становила 45,1 %, гетерозигот 677-СТ - 39 %, гомозигот 677-ТТ - 15,9 %. Частота Т-алеля серед хворих з АФС була вищою (35,4 %), ніж у групі контролю. За поширеністю генотипів МТГФР C677Т групи хворих з АФС достовірно не відрізнялися, хоча в групі з ПАФС частота Т-алеля та частка хворих - гомозигот 677-ТТ виявилися більшими, ніж у групі осіб із ВАФС, і становили 36,8 та 17,7 % проти 34,4 та 14,6 % відповідно. Отже, поліморфізм Т/Т-гена МТГФР за 677 нуклеотидом у пацієнтів із АФС асоціюється з ГГЦ, дефіцитом фолієвої кислоти та кобаламіну, і не має зв'язку з антифосфоліпідними антитілами, маркерами запалення та порушеннями ліпідного обміну. Мутація Ц677Т за геном МТГФР у осіб із АФС не є самостійним фактором ризику розвитку судинних уражень, оскільки серед Т677Т-гомозигот, С677Т-гетерозигот та С677С-гомозигот не виявлено достовірних міжгрупових відмінностей за показниками дисфункції ендотелію, субклінічними та клінічними проявами ураження судин. Попередній перегляд: Завантажити - 225.877 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
5.	Беляєва Н. М. Стан медико-соціальної реабілітації інвалідів-учасників антитерористичної операції з хворобами сечостатевої системи [Електронний ресурс] / Н. М. Беляєва, І. В. Куриленко, О. Б. Яворовенко, І. П. Кувікова // Український журнал нефрології та діалізу. - 2017. - № 3. - С. 17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzhn_2017_3_6 Попередній перегляд: Завантажити - 46.043 Kb Зміст випуску Цитування
6.	Беляєва Н. М. Інвалідність, зумовлена наслідками бойових травм в учасників антитерористичної операції в регіонах України [Електронний ресурс] / Н. М. Беляєва, О. Б. Яворовенко, І. В. Куриленко, О. Ю. Галютіна, І. П. Кувікова, О. В. Гуменюк, Ю. А. Даниленко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2017. - Вип. 27. - С. 186-201. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2017_27_26 Антитерористична операція (АТО), що відбувається на Сході України, призводить до суттєвих соціальних наслідків, серед яких одним з найсерйозніших є інвалідизація працездатного населення. Мета дослідження - дослідити контингент інвалідів-учасників АТО внаслідок бойової травми, який сформувався в областях України в 2015 р. Проведено аналіз контингенту учасників АТО з наслідками бойової травми, які проходили освідчення на медико-експертних комісіях (МСЕК) 20 областей України в 2015 р. та були визнані інвалідами. Використано дані медико-експертної документації, інформаційної бази Центрів і Бюро МСЕ областей. Методи дослідження: мета-аналіз, статистичний, аналітичний, метод експертних оцінок. Встановлено, що в 2015 р. на МСЕК звернулося 2159 осіб, які постраждали внаслідок травм та поранень в АТО, з них 1401 визнано інвалідами. Більшості постраждалих визначено III групу інвалідності. Основною інвалідизуючою патологією були травми голови, кінцівок, політравма, травма ока та орбіти, периферичних нервів, опіки. Попередній перегляд: Завантажити - 189.76 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
7.	Шевчук С. В. Дисліпідемія у хворих з антифосфоліпідним синдромом, зв’язок з дисфункцією ендотелію й атеросклеротичними змінами в каротидних артеріях [Електронний ресурс] / С. В. Шевчук, Ю. С. Сегеда, І. П. Кувікова // Лікарська справа. - 2013. - № 2. - С. 38-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2013_2_7 Наведено дані про дисліпідемію та її зв'язок з дисфункцією ендотелію й субклінічними проявами атеросклеротичного ураження судин у хворих з антифосфоліпідним синдромом (АФС). Під час дослідження виявлено певні особливості ліпідного профілю залежно від варіанта АФС. Найчастішими порушеннями обміну ліпідів серед хворих з вторинним АФС (ВАФС) була гіпертригліцеридемія (55,8 %) та збільшення (41,9 %) рівня холестерину (ХС) ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), у хворих з первинним АФС (ПАФС) - зниження (35,3 %) вмісту ХС ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ). Проведений кореляційний аналіз надає змогу припустити, що предикторами раннього розвитку атеросклеротичних ускладнень у хворих з ВАФС є підвищення рівня загального ХС, ХС ЛПНЩ, тригліцерідів і зниження вмісту ХС ЛПВЩ, тоді як у хворих з ПАФС прогностичне значення може мати лише гіпертригліцеридемія. Попередній перегляд: Завантажити - 197.472 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
8.	Кувікова І. П. Рівень ендотеліну-1 у хворих з антифосфоліпідним синдромом: зв’язок з перебігом захворювання, дисфункцією ендотелію та атеросклерозом [Електронний ресурс] / І. П. Кувікова, С. В. Шевчук // Лікарська справа. - 2014. - № 12. - С. 26-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2014_12_6 Проаналізовано концентрацію ендотеліну-1 у хворих з різними варіантами антифосфоліпідного синдрому (АФС) та оцінено його зв'язок з перебігом захворювання, дисліпідемією, рівнем антифосфоліпідних антитіл та атеросклеротичним ураженням судин. Встановлено, що надмірна концентрація ендотеліну-1 є циркулюючим маркером раннього атеросклерозу, оскільки тісно асоціюється з субклінічними проявами атеросклеротичного ураження судин, ліпідним спектром. Концентрація ендотеліну-1 значно підвищується за активного запального процесу та у хворих з високим рівнем антифосфоліпідних антитіл і практично не залежить від віку, статі, тютюнокуріння, ожиріння та гіподинамії. Попередній перегляд: Завантажити - 156.374 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
9.	Сегеда Ю. С. Вплив чинників серцево-судинного ризику на рівні ТОЛ-подібних рецепторів 2 та васкулоендотеліального фактора росту у хворих на ревматоїдний артрит [Електронний ресурс] / Ю. С. Сегеда, І. П. Кувікова, Л. В. Мороз, О. І. Штатько, О. В. Тертишна // Медична та клінічна хімія. - 2020. - Т. 22, № 1. - С. 11-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Med_chim_2020_22_1_4 Попередній перегляд: Завантажити - 303.78 Kb Зміст випуску Цитування
10.	Павлюк О. М. Особливості стану мінеральної щільности кісткової тканини у чоловіків, хворих на анкілозивний спондиліт: частота й характер порушень; вміст метаболічних показників синтезу та резорбції кісткової тканини, вітаміну D в сироватці крови; достовірні чинники порушень [Електронний ресурс] / О. М. Павлюк, Л. І. Маринич, Л. П. Денищич, І. П. Кувікова, О. В. Шевчук // Львівський клінічний вісник. - 2023. - № 1. - С. 28-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2023_1_7 Попередній перегляд: Завантажити - 1.45 Mb Зміст випуску Цитування

Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів

Пам`ятка користувача

Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського